Засіданні відбулось у приміщенні Державного департаменту інтелектуальної власності під головуванням закупника Голови Держдепартаменту В.Чеботарьова.
Окрім представників Держдепартаменту, Посольства США і ІнАУ, у засіданні брали участь представники Держкомінформатизації, Держкомтелерадіо, МЗС, МВС, СБУ, Нацради з питань телебачення та радіомовлення, Телекомунікаційної палати України та асоціацій, які захищають права правовласників.
Представник економічного відділу Посольства США у вітальному слові зазначив, що інтернет-піратство – це світова проблема, успішної моделі вирішення її поки що не існує, і що навіть в США 2/3 контенту користувачі отримують піратським шляхом.
Висловлюючи думку деяких правовласників, директор Асоціації музичної індустрії України Ігнат Бережний заявив, що українське законодавство є дискримінаційним щодо правовласників. Виходячи з цього, не можна говорити про паритет правовласників з провайдерами. Ситуацію, коли провайдер не несе відповідальності за контент, у Асоціації музичної індустрії вважають несправедливою. Коли провайдер направляє правовласника до суду – це все одно, що він відмовляє йому у співробітництві. На думку п.Бережного, саме провайдери тримають «ключі від дверей» до співробітництва. Пропозиція – створити дорожню карту, в якій прописати кроки, яким чином протистояти порушенням.
Член Правління ІнАУ В.Кравченко зазначила, що ключовим питанням є те, що в Україні багато учасників ринку не розуміють різниці між поняттями «інтернет-провайдер» та «провайдер контенту». Через це спостерігається намагання перекласти правила «не тої гри не та тих гравців». Інтернет-провайдер – це засіб створення мережі, технічна база, яка надає споживачу середовище передачі даних. А контент-провайдери займаються наповненням. Це можуть бути ЗМІ, торенти, тощо. Провайдери за визначенням не можуть контролювати величезний обсяг інформації. У провайдера немає ресурсної бази і правових підстав для моніторингу Інтернету. Таким чином, немає жодних підстав для солідарної відповідальності провайдера та сотень або тисяч його абонентів.
Ще одна проблема полягає у тому, що в Україні немає бази об'єктів авторських прав. Провайдери могли би купувати право на трансляцію цих об'єктів і заробляти на цьому, але такої можливості зараз немає. Цю проблему мають вирішити власники авторських прав
Член Правління ІнАУ Д.Грищук наголосив на тому, що за втручання в контент в Україні передбачена кримінальна відповідальність, і провайдер не має права цього робити. Фінансові умови, на яких сьогодні провайдерам пропонуються, скажімо, кінофільми, зовсім неприйнятні. Потрібні бібліотеки, де можна купити права на об'єкти авторського права.
Важлива можливість покупки разового перегляду. Більшість провайдерів підтримали би це. А зараз провайдери отримують лише листи з обвинуваченнями, які не сприяють діалогу з антипіратськими асоціаціями.
Порівняння інтернет-провайдерів з провайдерами мереж кабельного телебачення в питанняз авторського права некоректне, оскільки інтернет є запросною мережею у відмінності від КТБ, де контент відбирається провайдером і транслюється.
Голова Правління ІнАУ Т.Попова відзначила, що в Директиві 2000/31/ЄС «Європейського парламенту та Ради "Про деякі правові аспекти інформаційних послуг, зокрема, електронної комерції, на внутрішньому ринку" ("Директива про електронну комерцію") від 8 червня 2000 року вказано, у яких випадках постачальник контенту не несе відповідальності за контент в мережах. ІнАУ пропонувала внести ці норми в Кримінальний кодекс. Відповідати за порушення повинен посередник або клієнт провайдера, який розміщує незаконний контент на своїх сторінках. Захищати авторські права шляхом відстежування трафіку провайдер не може. Перлюстрація заборонена.
Кращий спосіб знайти спільну мову з провайдером – допомогти спільно заробляти на контенті.

