Голові Комітету з питань культури і духовності
Княжицькому М.Л.
Голові Комітету з питань свободи слова
та інформаційної політики
Сюмар В.П.
Голові Комітету з питань інформатизації та зв’язку
Данченку О.І.
Голові Комітету з питань правової
політики та правосуддя
Князевичу Р.П.
Голові Комітету з питань
європейської інтеграції
Іоновій М.М.
Вих. № 30/1-5
від 23 лютого 2018 р.
Щодо проекту Закону України «Про ефективне
управління майновими правами правовласників
у сфері авторського права і (або) суміжних прав»
(реєстраційний № 7466 від 28.12.2017)
Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ), до складу якої входить понад 190 суб’єктів господарювання України у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, висловлює Вам свою повагу та звертається з приводу наступного.
28 грудня 2017 року у Верховній Раді України за № 7466 зареєстрований проект Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» (далі – проект Закону), поданий Кабінетом Міністрів України.
Як зазначено у Пояснювальній записці, проект Закону розроблено з метою реформування системи колективного управління майновими правами суб’єктів авторського права і суміжних прав та унеможливлення незаконної діяльності організацій колективного управління.
Разом з цим, окремі положення проекту Закону направлені на встановлення додаткового навантаження та зміну умов діяльності провайдерів програмної послуги, зокрема, у вигляді участі в зборі плати за кабельну ретрансляцію об’єктів авторського права і (або) суміжних прав (творів, виконань, фонограм, відеограм фільмів).
Так, проектом Закону пропонується внести до Закону України «Про авторське право і суміжні права» зміни до статті 1, доповнивши терміном «кабельна ретрансляція — прийом і одночасна передача телерадіоорганізаціями, провайдерами програмної послуги та іншими особами, незалежно від використаних технічних засобів повних і незмінних передач (програм) організацій мовлення або їх істотних частин, а також творів, виконань, фонограм, відеограм, зокрема таких, що містяться в таких передачах (програмах) організацій мовлення». А у статті 23 проекту Закону запропоновано порядок розподілу винагороди за кабельну ретрансляцію об’єктів авторського права і (або) суміжних прав.
Здійснивши аналіз положень проекту Закону, надаємо зауваження та пропозиції, направлені на вірне застосування терміну «провайдер програмної послуги», даного у законодавстві України, а відтак, на дотримання прав та законних інтересів ліцензіатів, та які пропонуємо врахувати при прийнятті рішення Вашим комітетом відносно проекту Закону.
Відповідно до визначення термінів, даних у статті 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»:
«телерадіоорганізація – зареєстрована у встановленому законодавством порядку юридична особа, яка на підставі виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення ліцензії на мовлення створює або комплектує та/чи пакетує телерадіопрограми і/або передачі та розповсюджує їх за допомогою технічних засобів мовлення»;
«провайдер програмної послуги – суб’єкт господарювання, який на підставі ліцензії, виданої Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення, на договірних засадах надає абонентам можливість перегляду пакетів програм (перелік телерадіопрограм, які провайдер програмної послуги пропонує абонентам на договірних засадах як цілісну інформаційну послугу), використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж».
Принципи добору (пакетування) програм провайдерами програмної послуги, придбаних для ретрансляції в телемережах (крім цифрових ефірних телемереж), викладені в рекомендаціях щодо розміщення програм провайдерами програмної послуги Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, затвердженого рішенням Національної ради з питань телебачення і радіомовлення від 01.12.2010 № 1684, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2010 за № 1294/18589 зі змінами, в такій послідовності, а саме, універсальна програмна послуга; інші програми вітчизняних телеорганізацій, які отримали ліцензії Національної ради на мовлення; іноземні програми, які включені до переліку іноземних програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення та законодавству України.
Статтею 23 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» встановлено, що залежно від організаційно-технологічних особливостей розповсюдження програм Національна рада видає ліцензії на такі види мовлення: супутникове, ефірне, кабельне, проводове, багатоканальне.
Таким чином, оскільки охороні, відповідно до положень проекту Закону, підлягає саме контент, який передається кабельними мережами, то, відповідно до законодавства України, провайдери програмної послуги не володіють інформацією, зокрема, про твори, виконання, фонограми, відеограми у складі телепрограм, сформовані телеорганізаціями, не здійснюють редакційну політику та контроль за змістом передач (програм) організацій мовлення.
Відтак, провайдер програмної послуги технічно не має змоги здійснювати розподіл коштів між володільцями авторського права і суміжних прав.
Враховуючи вищенаведене, просимо виключити із тексту проекту Закону, зокрема, із визначення терміну «кабельна ретрансляція», вираз «провайдерами програмної послуги», та зобов’язати сплачувати на користь ОКУ саме організації кабельного мовлення (телерадіокомпанії-мовники), з якими провайдери програмної послуги укладають угоди на право використання програм як окремого об’єкта суміжних прав.
Крім цього, пропонуємо у пункті 7) частини першої статті 14, а також статті 23 проекту Закону після слів «кабельну ретрансляцію» доповнити виразом «організаціями кабельного мовлення».
З повагою
Голова Правління Інтернет Асоціації України О. Федієнко