Спільний лист ІнАУ та ТПУ авторам проекту Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення фінансової підтримки вітчизняної кінематографії"

17.04.2015
Відправник: 
ІнАУ, Інтернет Асоціація України

Голові Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності 

Княжицькому М. Л.

 

Голові підкомітету з питань охорони

 історико-культурної спадщини

Комітету Верховної Ради України

з питань культури і духовності

Таруті С. О.

 

 

 

 

 

Щодо проектів Закону реєстр. № 1359

та Концепції реформування галузі культури

 

 

 

 

Засвідчуючи Вам свою повагу, Телекомунікаційна палата України та Інтернет Асоціація України дякують за вагомий внесок у розвиток телекомунікаційної індустрії в Україні та особисту активну позицію щодо спрощення підприємницької діяльності в сфері надання програмних послуг.

У Верховній Раді України 10.12.2014 зареєстровано за  № 1359 проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення фінансової підтримки вітчизняної кінематографії» (далі – проект Закону), автором та ініціатором якого, зокрема, є і Ви.

Вказаним проектом Закону передбачається запровадження збору на розвиток національного кінематографу, а основними ставками збору визначено 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати та 2 відсотки розміру мінімальної заробітної плати.

Тобто, виходячи з цих розмірів ставок необхідно буде сплатити за трансляцію іноземного фільму майже 22 000 гривень.

З огляду на здійснений розгляд вказаного проекту Закону ми вважаємо, що така ініціатива не повинна бути втілена.

Виходячи з вищевказаного, звертаємо Вашу увагу на наступні аргументи, які, ми маємо надію, переконають Вас у недоцільності запровадженні такого збору.

1.      Проект Закону не ґрунтується на досвіді Європейських країн.

Ми звертаємо Вашу увагу на те, що лише у деяких країнах світу запроваджено такий збір, при чому його розмір менше, ніж запропонований проектом Закону.

Відповідно до розробленої пояснювальної записки, окремий збір з учасників ринку запроваджений у двох країнах (Польща, Франція), натомість в інших країнах Європи для стимулювання розвитку кінематографу переважно в першу чергу передбачаються такі методи стимулювання як бюджетні асигнування та податкові пільги на виробництво контенту чи обладнання.

У Європі, як випливає з пояснювальної записки, платниками такого збору визначені не всі суб’єкти, що діють на ринку телекомунікацій чи програмної послуги, а лише ті, які ініціюють демонстрацію кінофільмів чи здійснюють редакційний контроль.

 Що стосується розміру збору, то у Польщі, до досвіду якої найчастіше апелюють, ставка збору становить 1,5%, водночас проектом Закону пропонується ставка у розмірі в два рази більше, що абсолютно не відповідає реаліям поточного стану економіки України, особливо у порівнянні з рівнем економіки країн Європи.

2.      Запровадження збору на розвиток національного кінематографу – це запровадження податку на розкіш для простого населення (споживачів послуг).

Запровадження такого збору – це свого роду податок на розкіш, а право на одержання інформації – це не розкіш, а гарантоване право Конституцією України.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення.

Частиною шостою статті 4 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» встановлено, що держава гарантує реалізацію прав на інформацію, на вільне і відкрите обговорення суспільно важливих проблем із застосуванням телебачення і радіомовлення.

Разом з тим, із запровадженням такого збору весь тягар його сплати буде покладено на плечі споживачів послуг, адже платники збору, в тому числі провайдери програмної послуги, будуть змушені підвищити тарифи на свої послуги, що може призвести до залишення малозабезпечених верств населення без доступу до свого невід’ємного  права, гарантованого Конституцією України та Законами.

 

3.      Надприбутки у телекоміндустрії – це міф.

На сьогодні, телекоміндустрія перебуває у тяжких умовах, у зв’язку з подіями на сході країни, забороною трансляції російських програм, обвалом гривні втрачено більше 400 000 абонентів за 2014 рік.

Ми вважаємо, що неможливо за рахунок погіршення стану однієї індустрії покращувати стан іншої.

 

4.    Коаліційною Угодою Верховної Ради України від 21.11.2014 не передбачено запровадження нових зборів чи податків.

Наголошуємо, що Ви входите до складу коаліції політичних сил Верховної Ради України VIII скликання, а Коаліційною Угодою Верховної Ради України навпаки передбачено необхідність зменшення кількості податків до 9.

В Україні скорочено кількість податків, тому що частину з них адмініструвати було дорожче. Запровадження такого нового збору суперечить тим принципам, які закладалися в податковій реформі, адже немає доказів ефективності цього збору, або навіть спроби обґрунтувати цю ефективність.

Відпрацювання процедури адміністрування збору, безпосереднє накопичення достатньої суми і, зрештою, розподіл цієї суми за новоствореною процедурою між кінопроектами – справа не днів, не місяців, а років.

Питання підтримки національної кінематографії потребує вирішення, проте, не методом запровадження додаткового збору.

 

5. Ініціатива щодо запровадження збору не враховує реального економічного стану суб’єктів господарювання.

Військові події на сході України та анексія Криму, різке зростання курсу іноземних валют по відношенню до гривні та інші тенденції на ринку вкрай негативно вплинули на діяльність провайдерів та операторів телекомунікацій та призвели до зменшення кількості абонентів та падіння доходів.

На сьогодні, відбулося падіння ринку платного телебачення на 2.48 %,  кабельного телебачення 2.00%.

На сьогодні рівень доходів з одного абонента в Україні є найнижчим серед країн Європи, а саме 1,25 євро (відповідно до досліджень незалежного агентства IKS), та у порівнянні з середнім розміром у Європі - 35-36 євро, в Америці 76 доларів, взагалі по Світу приблизно
24 долари, ця цифра є настільки низькою, що змушує провайдерів розглядати питання про подальшу доцільність надання програмної послуги.

 

6. Проект Концепції реформування галузі культури не може бути взято за основу для підтримки національної кінематографії.

На офіційному сайті Комітету Верховної Ради України з питань культури та духовності розміщено проект Концепції реформування галузі культури, згідно з якою також передбачено пряме фінансування також шляхом запровадження збору на розвиток кінематографу.

Проектом Концепції передбачається, що розпорядником коштів, отриманих від фінансування кіновиробництва, є Український інститут кінематографії, проте, навіть концептуально не передбачено їх порядок використання та розподілу, що в подальшому може призвести до виникнення корупційних чинників.

 

Водночас, ми займаємо конструктивну позицію та пропонуємо переглянути підходи до методів підтримки національного кінематографу та звернути більше уваги на такі шляхи:

1. Збереження існуючих фіскальних стимуляторів підтримки національної кіноіндустрії;

2. Збільшення фінансування заходів на підтримку вітчизняного кінематографу за рахунок видаткової частини державного та місцевих бюджетів;

3. Створення відповідних  заохочувальних умов для приватного фінансування інвесторами цієї галузі.

Найбільш дієвим інструментом становлення національної кіноіндустрії може стати звільнення від оподаткування коштів, які йдуть на створення українського кінопродукту.

Переконані, що лише в цьому випадку є надія на отримання позитивного результату.

Вважаємо, що зазначений проект Закону та Проект Концепції реформування галузі культури, як шлях пошуку додаткових джерел фінансування цієї галузі, є неприйнятним та таким, що не призведе до досягнення поставленої мети, а тому ми виступаємо проти його прийняття.

 

З повагою,

 

 

Директор

Телекомунікаційної палати України                                                        К. Гріцак

 

 

Голова Правління

Інтернет Асоціації України                                                                      Т. Попова