Учасники Першого конвергентного Форуму директорів електронних комунікацій України Ua.Network обговорили актуальні проблеми телекому і медіа

28.10.2016

Найбільший дискомфорт для бізнесу провайдерів створює недобросовісна конкуренція. До такого висновку дійшли 27 жовтня 2016 року учасники Першого конвергентного Форуму директорів електронних комунікацій України Ua.Network, організованого Асоціацією правовласників та постачальників контенту (АППК) та Інтернет Асоціацією України (ІнАУ).

Ознаками недобросовісної конкуренції оператори вважають відсутність відповідних ліцензій у конкурентів, демпінг, довгострокові маркетингові акції, ухилення від сплати податків тощо. Такий попередній результат голосування показало електронне опитування учасників заходу з актуальної тематики діяльності операторів. Навіть гаряча тема для обговорення — універсальна програмна послуга — посіла лише 5-те місце у топі проблем, якими стурбовані провайдери, після недобросовісної конкуренції, доступу до інфраструктури, піратства і надмірного регулювання діяльності постачальників послуг.

Недобросовісні гравці на ринку платного телебачення, зокрема, використовують недосконалість законодавчого поля, концептуальні засади якого застарілі, оскільки були сформовані більше 10 років тому.

Перспективи зміни галузевого законодавства телекому й медіа відповідно до сучасного рівня технічного розвитку та європейських стандартів на Форумі обговорювали більше 200 учасників ринку разом із головою Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв'язку Олександром Данченком, заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Олександром Опанасенкомі членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олегом Чернишем.

Форум модерував Олександр Федієнко, Голова Правління ІнАУ, який дотримується певних поглядів — «зовсім скоро все буде Інтернет, а телебачення — його частиною».

Голова Правління Асоціації правовласників та постачальників контенту (АППК) Наталія Клітна зазначила, що галузеві закони «Про телебачення і радіомовлення», «Про телекомунікації», що приймалися у 2006 і 2004 роках, не відповідають сучасним викликам суспільства й бізнесу. «Завдяки технологіям світ змінився. Споживання і розповсюдження телеконтенту стало мультиплатформенним, безмежним у часі і просторі, більше персоніфікованим. Контент став частиною пакетної пропозиції до телекомпослуг. Розрив між законодавчою базою двох близьких галузей телекому і медіа від реального стану ринку очевидний. Але діюче законодавствой досі залишається у минулому», —наголосила пані Клітна.

«Через внутрішні інтриги в парламенті законопроект про електронні комунікації застряг. Проте парламентом, завдяки спільним зусиллям Комітету й асоціацій, за останні два роки було розроблено 8 законопроектів у сфері телекомунікацій, частину з них прийнято в першому читанні… Один із них  про доступ до інфраструктури, який покликаний допомогти розвитку телекомунікаційного бізнесу. Але до другого читання стосовно цього документа надійшло більше 200 поправок, які організувала одна з асоціацій… Для прийняття галузевих законопроектів відповідно до європейських стандартів немає політичної волі», — вважає Олександр Данченко.

Олег Черниш зауважив, що для вирішення кричущих питань галузі приймаються окремі відповідні зміни до діючого законодавства: це проекти законів про прозорість медіавласності; щодо застосування штрафних санкцій; квотування українського європейського телепродукту тощо. «Разом із групою провайдерів при Нацраді в межах діючого законодавства ми максимально спростили взаємовідносини провайдерів і Нацради. Свої напрацювання до проекту Закону «Про аудіовізуальні послуги» Національна рада передала до профільного Комітету у парламенті», — повідомив представник Нацради.

Олександр Опанасенко спрогнозував, що роботу над новою редакцією Закону України «Про телебаченняі радіомовлення» («Про аудіовізуальні послуги») Комітет з питань свободи слова і інформаційної політики розпочне у 2017 році. Нова редакція документа може охоплювати регулювання відносин, які виникають під час надання послуг онлайн-кінотеатрів із використанням мережі Інтернет.

Роман Сагайдак із Меgоgо розповів про регулювання ретрансляції телеканалів та послуг відео на замовлення в Європі, США, інших країнах. На його думку, для початку ретрансляції тільки в деяких «зарегульованих» державах достатньо повідомлення. «В більшості країн узагалі нічого не потрібно. Звісно, при цьому завжди існують обмеження до розповсюдження телеконтенту, який містить заклики до повалення конституційного ладу, надмірне насильство тощо».

Директор Спілки операторів телекомунікацій Одеси та Одеської області (СОТ) Станіслав Ясиневич запропонував представникам влади відійти від політки заборон та обмежень: «Така політика ніколи не буде ефективною». Представник операторів з Одеси також нагадав, що більшість асоціацій зверталися до парламентарів із проханням скасувати обов'язок надання звітності для провайдерів, в яких структура власності за організаційною формою прозора: «Нацрада оштрафувала за ненадання такої звітності фізичних осіб-підприємців, що, щонайменше, виглядає дивним, оскільки всім зрозуміло, хто є власником приватного підприємця».

Багато хто з учасників Форуму дорікали владі за бездіяльність у напрямі дерегуляції бізнесу, якої вимагають суспільство і сучасний розвиток технологій. Представник СОТ нагадав, що Україна посіла 80-те місце серед 190 країн світу в рейтингу DoingBusiness —2017, який готує Світовий банк. Це свідчить про те, що необхідно рішуче й невідкладно впроваджувати реформи з дерегуляції. На що Олександр Данченко відповів: підпорядкований йому Комітет займається цими питаннями, і вже наступної середи, 2 листопада, у порядку денному Комітету є план із дерегуляції діяльності у сфері зв'язку та інформатизації.

Неабиякий інтерес викликала доповідь керівника Грузинської асоціації операторів малого та середнього бізнесу Учі Сетурі, який розповів про досвід реформування конвергентного ринку в Грузії з 2004 року. На сьогодні Грузинська національна комісія з питань комунікацій опікується діяльністю підприємств, що надають телеком- і медіа-послуги. Для суб'єктів господарювання, які не використовують радіочастотний ресурс, запроваджена авторизація замість ліцензування. Водночас усі гравці конвергентного ринку надають регуляторові досить великий обсяг інформації щодо свого функціонування: це стосується не тільки прозорості питання власності, але й фінансово-економічних показників діяльності медіа та операторів, інших даних.

Віктор Куліш, президент Асоціації «Укртелемережа», запропонував вирішувати актуальні питання розвитку ринку шляхом саморегулювання. На що член Правління ІнАУ Костянтин Жакун зауважив, що не пригадує вдалих прикладів саморегулювання гравців у сфері телекомунікацій: «Будь-які спільні активні дії з боку учасників ринку відбуваються тільки у випадку повного знищення бізнесу, як це було у протистоянні операторів із ПАТ «Обленерго».

Учасники Форуму також мали можливість послухати доповіді інших провідних експертів на ринку медіа й телекому з питань регулювання ринку і розвитку бізнесу:

- Мар'яна Закусило (портал «Детектор медіа») закликала індустрію спрямувати свої лобістські зусилля не на латання дірок у чинному законодавстві й підзаконних актах, а на ухвалення нового комплексного медійного закону «Про аудіовізуальні послуги»;

- Костянтин Грицак (Телекомунікаційна палата України) запропонував зосередившись на питанні запровадження етики конкуренції на ринку, прийнятті прогресивних законів та вирішення питання про доступ до житлового фонду;

- Юрій Крайняк (Юридична фірма Jurimex) надав огляд законодавчих тенденцій. При цьому пан Юрій зауважив, що день проведення Форуму 27 жовтня — остання дата, коли Президент має підписати прийнятий парламентом Закон України «Про кінематографію»;

- Андрій Пастухов (Expert&Consulting) проаналізував основні, на його думку, напрямки розвитку конвергенції у IT, телекомі та медіа;

- Павло Миколюк (Юридична фірма «Віндекс») розповів про впровадження ініціатив «Кіно#Країни» у частині боротьби з піратством, як одному із головних викликів до конвергентного ринку платного телеконтенту;

- Дмитро Броннер (Conax AS) порадив провайдерам словами Walter Elias Disney «почати діяти». На його думку, майбутнє телебачення — за «мілленіалами».

 

Підсумовуючи результати Форуму, Олександр Федієнко закликав учасників медіа-ринку консолідувати зусилля галузі для вирішення важливих проблемних питань. «Однак така консолідація не може відбутися без активної участі безпосередньо операторів, провайдерів. На жаль, сьогодні за результатами опитування вона досить низька», — дорікнув операторам пан Федієнко.

Захід відбувся в комплексі «Ультрамарин» у межах виставкового заходу #ТІМ: «Телеком, ІТ, Медіа».

Партнери Форуму — Телекомунікаційна палата України, Асоціація «Укртелемережа», Українська асоціація операторів зв'язку «Телас», Спілка операторів телекомунікацій Одеси та Одеської області, юридична фірма Jurimex, компанія TrinitY, портал «Детектор медіа» та інші.

 

 

Реліз підготовлений Оргкомітетом Форуму.

 

Матеріали Форуму:

Ua.Network-2016. Тяга к регулированию: обзор законодательных тенденций. Юрий Крайняк, Юидическая фирма Jurimex

Ua.Network-2016. Опыт Грузии по регуляции конвергентного рынка. Уча Сетури, Ассоциация Малых и Средних Операторов Грузии

Ua.Network-2016. Об упорядочении на рынках телеком и медиа. Константин Грицак, Телекоммуникационная палата Украины

Ua.Network-2016. Направления развития конвергенции в IT, телекоме и медиа. Что будет дальше? Андрей Пастухов, E&C

Ua.Network-2016. Светлое будущее телевидения в мире и в Украине. Дмитро Броннер, Conax AS